Жорстка ієрархія, підлеглість та формалізація соціальних процесів несумісні з природою людини. Вирішення проблем людини справа компетентних спеціалістів. Дві основні тези:
Основні теорії управління. Менеджемнт – це мистецтво брання драбиною вгору, а керування – вміння визначити, чи до вірної стіни притулили драбину. Керування розробляє стратегію діяльності, а управління – виробляє тактичні засоби досягнення мети та ефективні шляхи їх реалізації. Соціологія управління базується на сформульованих Тейлором, Файолем, Емерсоном та Фордом тезах та наукових основах управління виробництвом.
Спеціальні соціологічні теорії – області соціологічного знання, котрі мають своїм предметом дослідження відносно самостійні і специфічні підсистеми суспільного цілого (етносоціологія, соціологія молоді, міста тощо), відносини і окремі сфери життєдіяльності (соціологія праці, побуту, соціальна психологія тощо), інститути (соціологія громадської думки, соціологія сім’ї, освіти тощо), процеси (соціологія організації, конфліктологія тощо) – тобто галузеві знання.
— певний рівень розвитку культури, система норм і цінностей, покладених в основу соціальних зв’язків між людьми;
Вона включає різні форми об’єднання людей і способи, за допомогою яких вони взаємодіють один з одним. Іншими словами, це все людство в минулому, теперішньому та майбутньому.
Суспільні відносини не можуть існувати без комунікації. У житті суспільства величезну роль відіграє комунікативна діяльність.
В рамках кожної спільноти суб’єктом громадської думки може виступати як уся спільнота у цілому, так і будь-які її частини, незалежно від змісту суджень, а також того, чи утворює частина меншість чи більшість.
Альтернативність розвитку, тобто наявність декількох можливих варіантів. При цьому чітко визначити, чим керується суспільство при виборі шляху, часто неможливо.
Інакше кажучи, це частина світу, що відокремилася від природи, але безперервно з нею пов’язана.
Типологізація суспільств — це класифікація суспільств на основі визначення найважливіших і найсуттєвіших ознак, типових рис, які відрізняють одні суспільства від інших.
Народи мисливців і збирачів весь час пересуваються по своїй території, адже Суспільство якщо вони будуть затримуватись надовго в одному місці можуть виснажити його. В результаті володіння речами їм тільки заважає і вони мають лише дуже незначну кількість речей.
Потреба ефективного транспорту і комунікацій у великих аграрних суспільствах вела до розвитку шляхів і флоту. Завдяки цьому раніше ізольовані суспільства починають спілкуватися між собою.
Соціальна сфера являє собою структуру, що складається з груп і спільностей.
Розвиненість управління і ступінь соціального розшарування розмежовують суспільства на просте і складне.